Як доглядати речі з мохера.
Ви стали щасливим володарем шалі – цього ажурного невагомого дива. Що далі? Як доглядати цей виріб, щоб він прослужив роки? (адже не секрет, що візерунчасті та повітряні гарні шалі купують не на один сезон, і їх планують носити довго, у різних погодних умовах).
Після транспортування або першого носіння розвішайте виріб у ванній кімнаті, щоб він розправився і набув гарної форми.
Зберігайте речі з мохера найкраще на вішалках з м'якими плічками. Так, речі не втратять початкову форму протягом кількох днів.
Зберігайте речі з мохера в приміщенні або шафі, що добре провітрюється, і переглядайте їх стан час від часу.
Сушити мохерові речі потрібно за кімнатної температури, уникаючи прямих сонячних променів.
При невеликих забрудненнях не потрібно відразу ж прати мохер. Достатньо обробити забруднену ділянку щіткою.
Ще один момент, який необхідно враховувати при носінні виробів з мохера, це правильний підбір прикрас. Не надягайте такі прикраси, які можуть зачепитися на тонку нитку кид-мохера та порвати її! А також уважно слідкувати за тим, щоб не зачепити виріб із кид-мохера довгими нігтями, собачками блискавок на сумках та одязі.
Дотримуючись правил догляду за виробами з мохера, ви зберігаєте їхній первісний вигляд і красу. І звичайно, у речах з мохера, кожна жінка відчуває себе ніжною принцесою, тому такий образ вартий того, щоб попрацювати над доглядом за мохером.
Прання шалі з мохера
Щойно пов'язана (або тільки випрана) шаль не є, загалом, нічим видатним. Гарною її зробить так зване подальше «блокування».
Цей процес є надання шалі кінцевої форми, розкриття всіх елементів візерунка, закріплення в'язаного полотна в його кінцевому вигляді. І, на жаль, блокування, як правило, тримається від прання до прання. А значить, вам треба навчитися цим нехитрим операціям, і тоді шаль прикрашатиме вас ще дуже довго.
Отже, почнемо з прання. Зрозуміло, прати її можна тільки вручну, з пральної машини ви ризикуєте дістати щільно зваляну грудку розміром з хустку. Більше ніяких хитрощів - замочуємо в засобі для прання вовни на півгодини, стираємо (але не трьом між руками, а ніби грудкаємо), віджимаємо не викручуючи, кладемо між двома рушниками, загортаємо їх, і з силою давимо, віджимаючи залишки води.
Тепер розтяжка. Вибираємо рівну поверхню, в яку потім можна буде встромити шпильки (ліжко, килим, на худий кінець стелимо на підлогу ковдру), накриваємо білою тканиною (простирадлом наприклад) - плацдарм готовий.
Шаль покладіть, розправте, по можливості розтягніть, витягніть двома пальцями кожен зубчик облямівки і все, що витягли-розправили-розклали зафіксуйте шпильками (бажано звичайно, щоб вони від вологи не іржавіли, і щоб кольорові головки у них не линяли, так-так, буває й таке…).
У такому вигляді залиште сохнути (бажано ніч). І все! Якої форми вона у вас лежить і сушиться, такої форми потім і носитиметься.
А тепер маленький секрет: як постаратися і зробити верхній край шалі ідеально рівним? Адже якщо його просто наколоти шпильками – швидше за все, вийде трохи «огорожем», ну або дуже багато шпильок треба. Щоб уникнути цього, заздалегідь перед пранням нанизайте край шалі на товсту нейлонову нитку (за кромкові петлі швом через край, одна петля - один виток нитки). А тепер, коли приступите до блокування, просто натягніть кінці цієї нитки між двома шпильками, краще тугіше. Край шалі витягнеться у струнку – так і зафіксуйте його невеликою кількістю шпильок через рівні інтервали.
І найголовніше: шаль з мохера ГЛАДИТИ НЕ МОЖНА!!!!